Трудовий договір та цивільно-правовий договір – це два різні способи оформлення відносин, які відрізняються не лише назвою документа, а й змістом прав, обов’язків сторін. Трудовий договір регулює саме трудові відносини: працівник виконує роботу за посадою, підпорядковується правилам роботодавця та має трудові гарантії (щодо оплати праці, відпустки, лікарняних тощо). За цивільно-правовим договором виконавець зобов’язується надати певну послугу або виконати роботу, а замовник – прийняти її та оплатити, без оформлення трудових відносин.
Тому перед підписанням договору важливо розуміти, чим відрізняється трудовий від ЦПД, які переваги та недоліки має кожен варіант, які податки сплачуються та які права матиме виконавець.
Особливо це важливо для працівника: погоджуючись на цивільно-правовий договір замість трудового, він може отримати більшу свободу у виконанні роботи, але водночас не матиме частини гарантій, передбачених трудовим законодавством.
Важливість розуміння різниці між трудовим договором і ЦПД
При оформленні на роботу значна кількість працівників виявляє величезну довіру до працедавця. Підписуючи запропоновані папери, люди часто переконані, що оформлюють класичні трудові відносини.
Однак через певний час чимало з них стикаються з прикрою реальністю: спроба піти в оплачувану щорічну відпустку виявляється безрезультатною, а у виплаті лікарняних чи наданні інших соціальних гарантій їм відмовляють. Причина цього полягає в тому, що замість трудового договору було підписано цивільно-правовий договір (ЦПД).
В українській правовій системі залучення фізичної особи до виконання певної праці може здійснюватися в межах двох принципово різних правових режимів:
- Трудові відносини, де сторонами виступають працівник та роботодавець.
- Цивільно-правові (зобов’язальні) відносини, де сторонами є виконавець (підрядник) та замовник.
Законодавче регулювання відносин
Головний правовий нюанс полягає у законодавстві, яке регулює ці відносини. Укладення, виконання та припинення договорів цивільно-правового характеру (найпоширенішими серед яких є договори підряду та про надання послуг) повністю підпорядковується цивільному законодавству України.
Натомість трудові договори регулюються виключно трудовим законодавством (Кодексом законів про працю України, КЗпП). Законодавство чітко встановлює: до одного виду договору категорично заборонено застосовувати норми, що регулюють інший вид. Роботодавець не має права вибирати тип договору, керуючись міркуваннями власної зручності чи економічної доцільності.
Для особи, яка залучається до роботи, розуміння цієї відмінності є критично важливим. Адже від типу договору залежать її соціальний захист, режим роботи, відповідальність, фінансова стабільність.
Характеристика та ознаки трудового договору
Відповідно до ст. 21 КЗпП, трудовий договір являє собою угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації (або уповноваженим ним органом чи фізособою).
За цією угодою працівник зобов’язується виконувати роботу, що вказана в договорі, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку. Роботодавець зобов’язаний виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати необхідні для реалізації робочих завдань умови праці (вони можуть бути передбачені нормами законодавства, колективним договором або ж угодою сторін).
За загальним правилом (ст. 24 КЗпП) трудовий договір повинен бути укладений в письмовій формі та оформлений виданням відповідного наказу чи розпорядження про прийняття на роботу.
Ключовою сутністю та предметом трудового договору є безпосередньо процес праці та виконання чітко визначеної трудової функції в діяльності підприємства. Працівника беруть на певну посаду, професію чи спеціальність згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій».
Судова практика (постанова Верховного Суду від 20.08.2020 р. у справі №540/4109/18 та постанова ВС від 04.07.2018 р. у справі №820/1432/17) наголошує: за трудовим договором виконавець не припиняє свою трудову діяльність після завершення конкретного завдання, а продовжує виконувати свої обов’язки. Праця працівника є юридично несамостійною та здійснюється в рамках організації.
Ключові особливості трудового договору
Підсумуємо вище викладене:
- Сторони трудового договору – працівник і роботодавець, причому роботодавцем може бути не лише підприємство, а й ФОП або фізична особа.
- Безстроковість як загальне правило – трудовий договір зазвичай є безстроковим. Строковий укладається у випадках, визначених КЗпП.
- Трудові гарантії – право на оплату праці не нижче встановленого мінімуму, відпочинок, щорічну відпустку, оплату тимчасової непрацездатності тощо.
- Відносини мають тривалий характер – не просто «виконав завдання → отримав оплату», а включення працівника в організацію праці роботодавця.
Основні ознаки трудових відносин
Жодна окрема ознака сама по собі не означає автоматичного визнання відносин трудовими. Під час оцінки характеру відносин мають значення їх фактичний зміст та сукупність ознак. Тому назва договору – «трудовий», «цивільно-правовий», «договір про надання послуг» тощо – не визначає правову природу відносин, якщо фактично сторони взаємодіють як працівник і роботодавець.
Виконання трудової функції
Працівник виконує роботу за певною професією, спеціальністю, кваліфікацією або посадою, тобто систематично здійснює визначену трудову функцію, а не зобов’язується лише передати роботодавцю конкретний результат. Саме виконання процесу праці є центральною ознакою трудових відносин.
Особисте виконання роботи
Працівник виконує покладену на нього трудову функцію особисто та не може на власний розсуд замінити себе іншою особою. Роботодавець приймає на роботу конкретного працівника, враховуючи його професійні якості та кваліфікацію.
Підпорядкування роботодавцю
Працівник підпорядковується законним розпорядженням роботодавця, правилам внутрішнього трудового розпорядку та іншим вимогам щодо організації роботи. Роботодавець має право визначати порядок виконання трудової функції та контролювати дотримання працівником встановлених правил.
Встановлений режим роботи
Трудові відносини передбачають виконання роботи в межах визначеного режиму робочого часу, з дотриманням встановленої тривалості робочого дня або іншого режиму роботи. Працівник не визначає самостійно час виконання роботи так, як це зазвичай робить незалежний виконавець за цивільно-правовим договором.
Організація та забезпечення процесу праці роботодавцем
Роботодавець організовує роботу працівника, визначає його завдання та умови їх виконання, а в передбачених законом випадках забезпечує робоче місце, обладнання, матеріали та інші необхідні засоби. До початку роботи працівнику також мають бути повідомлені визначені законодавством умови праці та проведені необхідні інструктажі з питань охорони праці.
Включення працівника в організацію діяльності роботодавця
Працівник є частиною організованого трудового процесу підприємства, установи, організації або діяльності роботодавця – фізичної особи. Він взаємодіє з іншими працівниками, виконує визначені функції та дотримується встановленого роботодавцем порядку організації роботи.
Регулярна оплата праці
Працівник отримує заробітну плату за виконання трудової функції, а не одноразову винагороду виключно за переданий замовнику результат. Заробітна плата виплачується з дотриманням установлених законодавством строків та інших гарантій щодо її оплати.
Наявність трудових гарантій та відповідальності
На працівника поширюються передбачені трудовим законодавством гарантії, зокрема щодо робочого часу та часу відпочинку, щорічних відпусток, оплати праці, охорони праці та соціального страхування. Водночас працівник може нести дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, встановленому трудовим законодавством.
Характеристика та ознаки цивільно-правового договору
Згідно зі ст. 626 ЦКУ, цивільно-правовий договір (ЦПД) є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. У цих відносинах сторони іменуються як замовник та виконавець (або Підрядник). Найбільш поширеними формами ЦПД є договір підряду (глава 61 ЦКУ) та договір про надання послуг (глава 63 ЦКУ).
Організація виконання роботи (надання послуг)
На відміну від трудового договору, ЦПД не передбачає прийняття людини на посаду та включення її до організаційної структури замовника:
- За договором підряду виконавець зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу та передати її результат замовнику, а замовник – прийняти результат і оплатити його.
- За договором про надання послуг виконавець зобов’язується за завданням замовника надати певну послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності.
Тому для ЦПД принциповим є не підпорядкування виконавця правилам внутрішнього трудового розпорядку, а самостійність у виконанні договірного завдання.
Якщо інше не передбачено договором або не випливає з його суті, виконавець сам організовує свою роботу, визначає способи та послідовність виконання завдання і, як правило, не залежить від встановленого для працівників режиму робочого часу.
Особливості оплати праці
Ще одна важлива відмінність полягає в оплаті. За ЦПД замовник платить не заробітну плату за перебування у трудових відносинах, а винагороду за виконану роботу або надану послугу на умовах, визначених договором. Для підряду така винагорода пов’язана насамперед з прийняттям результату роботи, тоді як за договором про надання послуг оплата може здійснюватися за сам факт належного надання погодженої послуги.
Відсутність трудових гарантій за КЗпП
Виконавець також не набуває статусу працівника замовника та не користується автоматично трудовими гарантіями, передбаченими КЗпП. Його права, обов’язки, порядок виконання завдання, строки, вартість і відповідальність визначаються насамперед умовами укладеного цивільно-правового договору та нормами цивільного законодавства.
ЦПД призначений для отримання замовником конкретної роботи, послуги або іншого погодженого сторонами цивільно-правового результату, тоді як трудовий договір – для систематичного виконання працівником певної трудової функції в організованому роботодавцем трудовому процесі.
Основні ознаки відносин за ЦПД
Під час перевірки Держпраці дивляться не на назву документа чи одну формальну ознаку, а на реальний характер взаємовідносин в сукупності. Тому розглянемо основні ознаки цивільно-правового договору.
Самостійність виконавця
Виконавець самостійно організовує виконання передбаченої договором роботи або надання послуги та зазвичай сам визначає способи й послідовність виконання завдання. Він не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку замовника та не працює під його постійним організаційним контролем як працівник.
Виконання конкретного цивільного зобов’язання
ЦПД укладається для виконання визначеної роботи, надання конкретної послуги або досягнення іншого погодженого сторонами результату. Після належного виконання зобов’язання відносини за конкретним договором можуть припинитися, тоді як трудовий договір передбачає систематичне виконання трудової функції.
Відсутність кадрового оформлення
Виконавець не приймається на посаду та не зараховується до штату підприємства. На нього не поширюються правила кадрового оформлення працівників: зокрема, не видається наказ про прийняття на роботу та не оформлюються трудові відносини у порядку, передбаченому КЗпП.
Самостійність у виборі способу виконання
Замовник визначає, що саме має бути виконано або яку послугу необхідно надати, а виконавець, якщо інше не встановлено договором, самостійно вибирає спосіб виконання зобов’язання. Для замовника визначальним є належне виконання умов договору, а не сам факт перебування виконавця на робочому місці чи дотримання ним встановленого для працівників робочого графіка.
Приймання результату або підтвердження надання послуги
Виконання зобов’язань підтверджується в порядку, визначеному договором. Це може бути акт приймання-передачі виконаних робіт або наданих послуг, інший передбачений договором документ чи інший спосіб підтвердження належного виконання зобов’язання. Сам акт не є універсальною ознакою ЦПД і його наявність сама по собі не визначає правову природу відносин.
Винагорода за договором
Виконавець отримує не заробітну плату, а цивільно-правову винагороду за виконану роботу або надану послугу. Її розмір, строки та порядок виплати встановлюються договором і можуть бути пов’язані з виконанням певного етапу роботи, прийняттям результату або наданням послуги.
Відсутність трудових гарантій
На виконавця за ЦПД не поширюються трудові гарантії, встановлені КЗпП для працівників. Зокрема, ЦПД сам по собі не створює права на щорічну оплачувану відпустку, оплату часу відпочинку, вихідну допомогу при припиненні договору чи інші гарантії, що виникають саме з трудових відносин.
Майновий та організаційний ризик виконавця
На відміну від працівника, виконавець за цивільно-правовим договором діє як самостійний учасник цивільних відносин і несе передбачені договором ризики неналежного або несвоєчасного виконання зобов’язання. Розподіл витрат на матеріали, обладнання та інші засоби виконання роботи визначається умовами конкретного договору.
Порівняльний аналіз договорів: що та коли обрати працівникові
Щоб полегшити вибір між цими двома юридичними конструкціями, наведемо наочне порівняння за основними критеріями від Держпраці:
https://drive.google.com/drive/folders/1suXOiLfscqNEA1dBAqSQGmYKuro_-rti
Скрін 1
Коли працівникові (виконавцю) краще вибрати трудовий договір?
Трудовий договір варто обирати, коли характер роботи передбачає постійне виконання трудової функції в організації роботодавця, підпорядкування його правилам та встановленому режиму роботи. Особливо це актуально, якщо працівнику важливі стабільний дохід і повний комплекс трудових гарантій.
Трудовий договір є найбільш оптимальною формою оформлення, якщо:
- Ви розраховуєте на постійну зайнятість і регулярний дохід. Робота має системний характер, а ви плануєте постійно виконувати певну трудову функцію, а не завершити окреме завдання та припинити співпрацю.
- Вам важливі оплачувана відпустка та інші трудові гарантії. Працівник має право на щорічну основну та, за наявності підстав, додаткові відпустки, гарантії у разі тимчасової непрацездатності, а також інші права, передбачені трудовим законодавством.
- Ви хочете мати визначений режим роботи й зрозумілі правила зайнятості. Якщо роботодавець встановлює робочий графік, визначає час початку та закінчення роботи, контролює дотримання режиму й дає обов’язкові для виконання розпорядження, такі відносини мають характер трудових.
- Роботодавець організовує та забезпечує процес вашої роботи. Наприклад, надає робоче місце, обладнання, матеріали або інші засоби, необхідні для виконання трудової функції, визначає порядок організації роботи.
- Ви працюєте як частина команди, а не як незалежний виконавець. Ваші завдання є складовою постійної діяльності підприємства, ви взаємодієте з іншими працівниками та виконуєте функції, передбачені посадою.
- Для вас важливий захист в разі припинення трудових відносин. Залежно від підстави звільнення працівник має передбачені законом гарантії, зокрема щодо попередження про звільнення, виплати належних сум та в окремих випадках – вихідної допомоги.
- Вам важливо, щоб періоди роботи враховувалися в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Офіційне працевлаштування передбачає сплату ЄСВ та пов’язане з набуттям відповідних прав у системі соціального страхування.
Якщо ж людина самостійно організовує свою роботу, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку та залучається для виконання конкретного завдання або надання певної послуги, характер відносин більше відповідає цивільно-правовому договору.
Тоді ЦПД може бути зручнішим форматом, якщо він відповідає фактичним відносинам сторін.
Коли виконавцю доцільно укладати ЦПД?
Цивільно-правовий договір може бути доцільним, коли людині не потрібне постійне працевлаштування, а співпраця передбачає виконання конкретного завдання, окремого проєкту або надання визначеної послуги. В такому форматі виконавець зберігає більше самостійності в організації роботи, але не отримує трудових гарантій в тому обсязі, який передбачає КЗпП.
ЦПД може відповідати ситуації, якщо:
- Ви працюєте як фрілансер або незалежний фахівець і реалізуєте окремі проєкти чи надаєте конкретні послуги – наприклад, проводите аудит, розробляєте сайт або дизайн, створюєте рекламні матеріали, ремонтуєте приміщення.
- Ви хочете самостійно організовувати роботу. Вам важливо самостійно визначати, коли, де і яким способом виконувати завдання, якщо договором не встановлено інше, а замовник оцінює насамперед належне виконання погодженого зобов’язання.
- Ви одночасно працюєте з кількома замовниками. ЦПД з одним замовником, як правило, не передбачає обов’язку працювати виключно для нього, якщо така умова не встановлена договором або не випливає з його змісту.
- Ви орієнтовані на конкретний результат або послугу, а не на постійне виконання трудової функції. Наприклад, завданням є створити певний продукт, виконати ремонт, провести консультацію чи надати іншу погоджену послугу.
- Вам не потрібні трудові гарантії, пов’язані з постійним працевлаштуванням. За ЦПД немає права на оплачувану щорічну відпустку чи інших гарантій, які виникають саме з трудових відносин, тому цей формат варто обирати з урахуванням такої особливості.
Якщо ж фактичні відносини мають ознаки трудових (людина систематично виконує певну трудову функцію, підпорядковується роботодавцю, дотримується встановленого режиму роботи та включена в організацію його трудового процесу), їх потрібно оформлювати відповідно до трудового законодавства незалежно від назви договору.
На що звернути увагу перед підписанням договору?
Оформлення взаємовідносин між сторонами – це не просто бюрократична формальність, а юридичний фундамент захищеності кожної особи. Підписуючи документ при працевлаштуванні або залученні до виконання роботи, варто оцінювати не лише його назву, а й реальний зміст домовленостей: що саме ви повинні робити, як організовується робота, хто визначає її порядок, за що і коли ви отримуєте оплату та на кого покладаються ризики.
Визначайте суть взаємин
Якщо від вас вимагають дотримання графіка роботи з 9:00 до 18:00, перебування на робочому місці, виконання регулярних розпоряджень керівника та постійного виконання певної трудової функції, але пропонують оформити ці відносини ЦПД, варто перевірити, чи не мають вони фактично ознак трудових. Саме фактичний зміст взаємодії, а не назва документа, має значення для визначення її правової природи.
Читайте договір до підписання
Перевірте, що саме є предметом договору, який результат або послугу ви повинні надати, в які строки, як визначається та виплачується винагорода, хто забезпечує матеріали й обладнання, як приймається результат та за яких умов договір може бути припинений. Не варто погоджуватися на умови, зміст яких ви не розумієте або які фактично суперечать домовленостям сторін.
Пам’ятайте про трудові права
При належному оформленні трудових відносин на працівника поширюються гарантії, передбачені трудовим законодавством: право на заробітну плату, відпочинок та оплачувану щорічну відпустку, гарантії в разі тимчасової непрацездатності, охорону праці та встановлений законом порядок припинення трудових відносин. Обсяг конкретних гарантій залежить від підстав та умов працевлаштування.
Враховуйте особливості ЦПД
Якщо ви свідомо обираєте цивільно-правовий договір для виконання окремого проєкту або надання конкретної послуги, зверніть увагу не лише на суму винагороди, а й на питання ЄСВ та страхового стажу.
Для фізичної особи, яка виконує роботи або надає послуги за ЦПД, важливо перевірити, чи здійснюється передбачене законом нарахування та сплата ЄСВ. Страховий стаж для пенсійних цілей пов’язаний, зокрема, зі сплатою страхових внесків у встановленому законодавством порядку.
Не плутайте гнучкість з відмовою від прав
ЦПД може бути цілком законним і зручним форматом, коли йдеться про незалежного виконавця, конкретну роботу чи послугу та самостійне організування процесу. Але якщо під виглядом ЦПД фактично встановлюються постійні трудові відносини, сама згода працівника на такий формат не змінює їх правової природи.
Головне правило перед початком роботи – не обмежуватися назвою документа. Потрібно зрозуміти, які саме відносини фактично виникають між сторонами, які обов’язки бере на себе кожна з них і які права матиме виконавець або працівник.
Це дозволяє заздалегідь оцінити наслідки вибраного формату та уникнути ситуації, коли після початку роботи з’ясовується, що фактичні умови суттєво відрізняються від того, що було обіцяно під час домовленостей.
Якщо вам потрібна юридична консультація щодо оформлення трудових відносин чи перевірка договору на ризики – звертайтесь до наших фахівців!
Популярні запитання про вибір між трудовим і цивільно-правовим договором ЦПД
Що краще: трудовий договір чи ЦПД?
Це залежить від характеру роботи. Трудовий договір підходить для постійної роботи в організації роботодавця, а ЦПД – для конкретної роботи або послуги, яку виконавець виконує самостійно.
Чим ЦПД відрізняється від офіційного працевлаштування?
За трудовим договором працівник отримує трудові гарантії, зокрема оплачувану щорічну відпустку та гарантії в разі тимчасової непрацездатності. За ЦПД таких трудових гарантій немає, оскільки це цивільні, а не трудові відносини.
Чи вигідніше працювати за ЦПД, ніж за трудовим договором?
ЦПД може бути зручнішим для разових проєктів і незалежної роботи, але не передбачає всіх гарантій для працівника. Тому варто порівнювати не лише суму винагороди, а й умови роботи, податки, ЄСВ та соціальні гарантії.
Чи можна оформити постійну роботу за ЦПД?
Сам по собі тривалий строк договору не забороняє ЦПД. Але якщо людина постійно виконує трудову функцію, працює за встановленим графіком і підпорядковується правилам та розпорядженням роботодавця, такі відносини можуть мати ознаки трудових.
Чи можна перейти з ЦПД на трудовий договір?
Так. Якщо характер співпраці змінюється і фактично виникають трудові відносини, сторони можуть оформити їх відповідно до вимог трудового законодавства.

