Дія.City – це унікальний податково-правовий режим, створений владою України з метою підтримки ІТ-компаній. Презентовано його було ще в 2022 році, але й досі в ІТ-спільноті вирує чимало міфів про цей проєкт, більшість з яких не мають ніякого зв’язку з реальністю та фактами.
Багато ІТ-компаній вже оцінили переваги й інструменти, які дає резидентам Дія Сіті – наразі число учасників в реєстрі зросло до 2456. Серед них monobank, EPAM, Grammarly, Ajax Systems, Samsung, Нова Пошта, Розетка, SoftServe, Luxsoft та інші «гіганти». Досвід понад трьох років функціонування режиму Дія Сіті доводить, що проєкт є вигідним для ІТ, але за певних умов.
Тому сьогодні ми розглянемо найпопулярніші упередження щодо режиму Дія Сіті та розкажемо більш детально про окремі аспекти. Але спочатку дуже коротко – про основні вимоги й інструменти.
Режим Дія.Сіті: вимоги та умови, оподаткування, трудові відносини
Стати резидентом Дія Сіті може лише ІТ-компанія (юридична особа, ТОВ), яка:
- Отримує 90% доходу від кваліфікованого виду діяльності – одного з напрямків, які внесені в перелік ст. 5 ЗУ Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні №1667-ІХ.
- Має зареєстрованих мінімум 9 працівників – за трудовим договором, гіг-контрактом (але НЕ ФОП).
- Виплачує спеціалістам 1200 чи більше євро на місяць (в еквіваленті).
Якщо ІТ-компанія виконує всі вимоги, можна подати заяву на резидентство. Після набуття статусу резидента Дія Сіті і внесення відомостей в реєстр ІТ-ТОВ повинно продовжувати дотримуватися вимог і регулярно подавати звіти про відповідність.
Які переваги пропонує Дія City резидентам? Як саме держава стимулює розвиток ІТ-сфери в Україні? Якщо коротко, то переваги наступні:
- Знижені ставки податків – податок на виведений капітал 9% (замість 18% податку на прибуток), 0% якщо прибуток реінвестується. За найманих працівників можна платити по 5% ПДФО і ВЗ, 22% ЄСВ від мінімальної зарплати.
- Гіг-контракти – Дія Сіті пропонує унікальну модель найму, що поєднує риси договору ЦПХ та трудового.
- Інструменти для венчурного інвестування.
- Можливість бронювати працівників – резидентство Дія.Сіті є одним з критеріїв КМУ для визнання підприємства критичним.
Більше про вимоги, умови, переваги й недоліки ви можете прочитати в нашій статті за активним посиланням, де ми зібрали всю інформацію про податково-правовий режим Дія.Сіті. Наразі ж ми розглянемо найбільш розповсюджені міфи про режим Дія.Сіті, резидентство, оподаткування, гіг-контракти та ін.
Міф №1: Стати резидентом Дія.City дуже складно
Часто айтівці вважають, що отримати статус резидента Дія Сіті можуть лише дуже великі компанії, що вже давно працюють на ринку та мають мільярдні прибутки. І тут можна було б погодитися, передивляючись реєстр резидентів, серед яких є чимало «гігантів» українського та світового ІТ-ринку.
Проте навіть наявність серед резидентів великого бізнесу не є підтвердженням міфу щодо складнощів стати резидентом Дія Сіті для невеликих компаній. Профільний закон визначає низку критеріїв, яким має відповідати ІТ-компанія: бути юридичною особою, вести один з визначених видів діяльності, мати 9 співробітників і платити їм в середньому 1200 євро винагороди.
ІТ-ТОВ відповідає цим вимогам – можна подавати заяву на резидентство. Умови та механізм для всіх однакові, додаткових критеріїв не встановлено. Більше того, можна спробувати стати учасником і стартапам – для них умови спрощені.
Якщо вам потрібна допомога в реєстрації компанії резидентом Дія.City – звертайтесь до наших фахівців!
Міф №2: Всі ІТ-компанії змусять перейти на правовий режим Дія Сіті
Багато хто з ІТ-спільноти в 2022-2023 роках передрікав, що «держава змусить всі компанії перейти на Дія.Сіті». Адже це державний проєкт, яким Мінцифри намагається стимулювати розвиток ІТ-галузі в Україні. А до державних ініціатив у нас все ще ставляться з великим скептицизмом і підозрою.
Проте практика показала, що це теж міф. Сьогодні ми можемо бачити, як підприємства за власним бажанням стають резидентами Дія Сіті. І постійно зростаюча кількість резидентів (наразі їх вже 2456) – суттєвий аргумент «за» участь в проєкті.
Бізнес за будь-які ініціативи «голосує» діями – і компанії активно входять в резидентство Дія Сіті. А якщо умови їм не підходять – вільно покидають проєкт. Водночас держава не обмежує тих, хто працює поза режимом, вибираючи традиційні умови ведення бізнесу – «перевірені» форми найму (трудовий, договір ЦПХ з ФОП), загальну чи спрощену систему оподаткування тощо.
Єдиний спосіб залучити ІТ-компанії до Дія Сіті, який використовує Мінцифри – створення привабливих умов, які дали б можливість бізнесу розвиватися, а ще реклама проєкту. Хто хоче – розглядає умови й подає заяву на резидентство, кому проєкт не підходить – продовжує працювати так, як звик.
Міф №3: Вийти з проєкту потім буде неможливо
Щоб стати учасником податково-правового режиму, потрібно подати заяву – абсолютно добровільно. Держава обіцяє зберегти умови резидентства Дія Сіті впродовж мінімум 25 років з дня внесення в реєстр даних про першого резидента (ст. 3 ЗУ 1667-ІХ). Тобто, дає певні гарантії, що завтра проєкт не закриють.
Але якщо підприємству щось не підходить, вийти з проєкту можна в будь-який момент – шляхом подання заяви до Мінцифри. Ніхто нікого не тримає, резидентство Дія Сіті – це вибір. Одним ІТ-компаніям він підходить, іншим – ні. І це нормально.
Міф №4: На Дія Сіті не можна співпрацювати з ФОПами
Це теж міф, який не має нічого спільного з реальністю. Згідно з законом, резиденти Дія Сіті мають право співпрацювати зі спеціалістами, вибираючи зручний вид організації трудових відносин:
- Договори за КЗпП.
- Співпраця з ФОП.
- Гіг-контракти.
Останній варіант доступний виключно резидентам Дія Сіті – гіг-контракти мають право укладати тільки ІТ-компанії, які внесені в реєстр. Це альтернативна модель найму, яка поєднує риси трудового договору і дає низку соцгарантій працівнику, та цивільно-правового договору, забезпечуючи сторонам можливість визначати умови співпраці, не обмежуючись тільки КЗпП.
Міф №5: Гіг-контракт – це рабство для гіг-спеціалістів і повна безкарність для компаній резидентів
Про всі особливості й переваги гіг-контрактів, трудових договорів, ЦПХ ми вже писали раніше – всю інформацію про різні види співпраці ви можете знайти за активним посиланням. Модель найму з гіг-контрактами нова і в ІТ-спільноті шириться про неї дуже багато упереджень. Часто айтівці сприймають гіг-контракти як щось, що обмежує їх права та дає максимум свободи роботодавцю.
Ми не будемо зараз детально розглядати всі умови укладення гіг-контрактів в Дія Сіті, але зазначимо деякі важливі нюанси:
- Переходити на гіг-контракти після отримання статусу резидента компанія не зобов’язана. Можна продовжувати співпрацювати з ФОП за договором, за трудовим договором з найманими працівниками. Не хочете гіг-контракти – не укладаєте їх, будучи резидентом Дія Сіті чи спеціалістом в такій компанії.
- Під час підписання гіг-контракту діє принцип свободи укладання договорів – тобто, в ньому можна прописати всі важливі пункти для кожної зі сторін. І якщо спеціалісту не подобаються умови співпраці – він може не підписувати контракт.
- Гіг-контракт дає можливість гнучко визначати основні умови співпраці, актуальні саме для ІТ-сфери, де реальністю є ненормований графік роботи, необхідність підвищення кваліфікації, релокація бізнесу. Водночас зберігаються базові гарантії для працівників (на відміну від договору з ФОП, наприклад).
Тим, хто боїться укладати гіг-контракт, варто сприймати його як будь-який інший договір. Якщо вас влаштовують умови – ви підписуєте його, як ні – відмовляєтесь та/чи змінюєте пункти, і підписуєте лише тоді, коли повністю згодні зі всіма. Ми завжди рекомендуємо клієнтам перевіряти будь-які договори на ризики з юристом – щоб потім не мати сюрпризів.
Правильно складений гіг-контракт може бути основою вигідної співпраці, яка буде комфортною для обох сторін – резидента Дія City та гіг-спеціаліста.
Міф №6: Держава буде втручатися в роботу резидентів Дія Сіті
Також часто чуємо від айтівців побоювання щодо контролю держави діяльності компанії. І не розуміємо таких упереджень. Адже держава здійснює контроль за всім бізнесом – вимагає правильно вести облік і документацію, регулярно звітувати в ДПС, сплачувати податки. Всі ІТ-компанії мають право перевіряти контролюючі органи.
Резидентство Дія Сіті нічого не змінює – Мінцифри в роботу бізнесу не втручається, а лише вимагає виконання умов і перевіряє, чи дотримуються вимоги. Резиденти надають звіти, де вказують види діяльності, від яких отримують дохід, дані щодо кількості працівників, середньої зарплати, іншу інформацію – Мінцифра перевіряє. У всіх інших аспектах державний контроль здійснюється стандартно.
Міф №7: Податкові умови та переваги – лише для «вибраних»
Хоч режим Дія Сіті працює вже давно, ми все одно часто чуємо від айтівців зітхання про те, що, мовляв, не варто подавати заяву на резидентство, бо це все одно «для своїх». Такі упередження безпідставні – проєкт працює виключно в межах чинного законодавства. Основним є профільний закон №1667-ІХ і в ньому чітко й зрозуміло прописані всі умови:
- Якщо ІТ-компанія відповідає вимогам Дія Сіті і правильно подає заяву – вона отримує статус.
- Якщо стартап відповідає спрощеним вимогам закону – також може стати резидентом.
- Якщо підприємство не відповідає якомусь з критеріїв чи подає заяву з порушеннями, помилковими даними – отримує відмову в набутті статусу резидента Дія.City.
Все максимально прозоро, тому якщо ви відповідаєте вимогам та хочете стати учасником проєкту – подавайте коректно заповнену заяву. Не хочете у всьому розбиратися і бажаєте мати більше гарантій? Звертайтесь до наших спеціалістів! Юристи Monefy про все розкажуть та допоможуть зареєструватися в проєкті.
Міф №8: Правовий режим Дія.City – це тимчасовий експеримент, який скоро прикриють
В ст. 3 профільного закону чітко вказано, що правовий режим Дія Сіті встановлюється на необмежений термін, але мінімум на 25 років з дня, коли в реєстр було внесено відомості про першого резидента. Це сталося в 2022 році – отже, мінімум до 2047 року резидентство діятиме. Звісно, якщо ІТ-компанія не вирішить вийти з Дія.Сіті раніше, що дозволено законом.
Також законом гарантуються:
- Стабільність умов податкового режиму, що визначені в законі.
- Дотримання законних інтересів і прав резидентів, спеціалістів.
- В разі появи більш вигідних умов оподаткування для резидентів Дія Сіті – перехід на ці умови вже чинних резидентів.
- Поширення системи державних гарантій захисту інвестицій на всіх учасників режиму (акціонерів).
Тому можна стверджувати, що Дія Сіті для ІТ-компанії – це режим, стабільність якого гарантована законодавством.
Міф №9: Аудиторський висновок – це дорого і призводить до проблем
За загальними умовами режиму, кожен резидент Дія Сіті повинен регулярно надавати Мінцифрі звіт про відповідність з незалежним аудиторським висновком. Він має підтвердити, що компанія дійсно дотримується встановлених законом вимог і подає в звіті правильні дані.
Аудиторський висновок повинні робити підприємство чи аудитор, що мають право на ведення такої діяльності. Наразі таких суб’єктів в Україні близько 200 – вибрати аудитора можна в реєстрі. Резиденти Дія Сіті можуть звертатися до будь-якого. Діяльність аудиторів чітко регулюється законодавством, а от ціни на послуги вже варто розглядати окремо.
Держава не змушує користуватися послугами конкретного підприємства, не встановлює ціни. Тому цілком вірогідно з двох сотень наявних знайти аудитора чи компанію з прийнятними умовами.
Міф №10: Ведення обліку компаній у Дія.City – це дорого та складно
Облік резидентів Дія Сіті справді має свою специфіку – не кожний бухгалтер вміє вести документацію, добре знайомий з умовами оподаткування, звітності та ін. І тут справді не вийде зекономити на фахівці (вести облік самостійно, наприклад) – потрібно точно залучати в штат чи передавати бухгалтерію на аутсорс.
Ми надаємо послуги ведення бухгалтерського обліку ІТ-компаній та резидентів Дія Сіті в тому числі. Пропонуємо вигідні умови співпраці, формуємо індивідуальні пакети послуг, гарантуємо високий рівень експертизи та виконання всіх завдань у повному обсязі. Звертайтесь до нашого менеджера за номером телефону, щоб дізнатися про умови співпраці!
