Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: поняття, види ЗЕД-діяльності, правила, обмеження

Питання правильного ведення та обліку зовнішньоекономічної діяльності постає перед багатьма українськими підприємствами. Згідно зі статистикою порталу Опендатабот, за 10 місяців 2024 року держава заробила на експорті більше 46 мільярдів доларів, 63% з яких припали на продаж продовольчих товарів і сировини. Що стосується експорту послуг, то тут лідером є ІТ-галузь.

Не менш актуальним є й імпорт товарів. Так, під час війни змінились логістичні маршрути, рівні попиту в певних сферах, але потреба держави в певних іноземних товарах, послугах залишається високою. Що відкриває широкі перспективи перед українськими підприємцями.

В той час, як для ФОП з числа «спрощенців» встановлені певні обмеження на вибір контрагентів (вести ЗЕД-діяльність можна лише платникам 3 групи спрощеного режиму), то співпрацювати з іноземними замовниками можуть всі ТОВ – як ті, що перебувають на загальній системі, так і «спрощенці» 3 групи.

В контексті здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємством важливо приділити увагу багатьом аспектам. І в цій статті ми розберемося з основними та визначимо:

• Що таке ЗЕД? Які види зовнішньоекономічної діяльності може вести ТОВ?
• Які закони регулюють ЗЕД для підприємств та які основні правила ведення такої діяльності встановлюють для підприємств?
• Як правильно обліковувати ЗЕД-операції з валютою? Які норми та правила треба враховувати?
• Які види зовнішньоекономічної діяльності заборонено вести підприємствам? 

Також розглянемо особливості реєстрації в митних органах, ліцензування та інші важливі умови.

Що таке зовнішньоекономічна діяльність підприємств?

Поняття зовнішньоекономічної діяльності та ключові умови її ведення викладені в ст. 377 ГКУ. Згідно з поданим визначенням, ЗЕД-діяльність – це господарська діяльність, під час ведення якої фіксується перетинання українського митного кордону майном чи/та робочою силою. Причому, під майном тут маються на увазі речі, цінності, нематеріальні активи, що мають певну ціну, використовуються під час діяльності підприємства чи виробляються ним, відображаються в балансі чи обліковуються іншим способом (ст. 139 ГКУ).

Тобто, якщо простими словами, то зовнішньоекономічна діяльність підприємства – це взаємодія ТОВ з іноземними клієнтами, партнерами, іншими контрагентами, пов’язана з продажем товарів чи постачанням послуг, яка ведеться як на території Україні, так і за її межами. Схоже визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності знаходимо в ст. 1 ЗУ про ЗЕД. Основне тут – взаємодія підприємства з іноземними суб’єктами, незалежно від того, де вона здійснюється.

В ст. 377 ГКУ також визначено, що ЗЕД-діяльність базується на принципах свободи учасників добровільно будувати відносини, вести діяльність у будь-якій формі, що не заборонена чинним законодавством, та бути рівними перед ним. Порядок, умови, організація та здійснення діяльності регулюються ГКУ і профільним законом про зовнішньоекономічну діяльність №959, іншими НПА, законами України.

Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності також визначають:

• Митний кодекс України – вміщує порядок реалізації митного контролю, оформлення товарів в процесі ввезення в Україну, правила обкладення митними зборами та ін.
• ЗУ №2473 – регулює проведення валютних операцій, обміну валют тощо.
• ПКУ – в ньому вміщено норми щодо оподаткування підприємств, в тому числі і в разі ведення ними ЗЕД.
• Положення НБУ, які визначають особливості здійснення операцій в іноземній валюті, регулюють процедури та встановлюють вимоги (в тому числі в період воєнного стану).

Види ЗЕД, суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності

Відповідно до ст. 3 профільного закону, суб’єктами ЗЕД можуть бути різні суб’єкти господарської діяльності – як фізичні, так і юридичні особи різних форм власності, які мають постійне місцезнаходження на території України. Якщо ФОП чи ТОВ вирішує розширювати свою підприємницьку діяльність і почати здійснювати ЗЕД діяльність, у них є таке право за умови, що ЗЕД не буде порушенням для вибраної системи оподаткування.

Всі види зовнішньоекономічної діяльності вміщені в ст. 4 ЗУ – до переліку включено:

• Імпорт (ввіз), експорт (вивіз) товарів, робочої сили, капіталів.
• Надання резидентами України різноманітних послуг іноземним контрагентам.
• Надання іноземними суб’єктами послуг українським резидентам.
• Об’єднання з іноземними суб’єктами в сфері науки, виробництва, навчання.
• Реалізація операцій з цінними паперами, фінансовими активами.
• Проведення розрахункових, кредитних операцій, створення фінансових установ за межами країни тощо.
• Спільна підприємницька діяльність між українськими та іноземними суб’єктами в Україні чи поза її межами.
• Операції з валютою, бартерні операції та інші, що вказані в статті й не заборонені відповідно до закону України.

Найбільш популярні види зовнішньоекономічної діяльності серед українських компаній – це імпорт/експорт товарів, надання послуг, виконання різних робіт. Багато ТОВ, що ведуть ЗЕД-діяльність, працюють в сфері ІТ – українські фахівці та продукти високо цінуються на міжнародному ринку, а досягнення спеціалістів регулярно відзначаються на профільних заходах.

Окремих КВЕД зовнішньоекономічна діяльність не передбачає. Коди підбираються відповідно до того, в якому саме напрямку працює підприємство, незалежно від того, ведеться підприємницька діяльність на території України чи/та за її межами.

Саме для ведення ЗЕД окремих процедур реєстрації компанії не передбачено. Проте для правильного оформлення такої діяльності зазвичай треба оформити низку документів (договір зовнішньоекономічної діяльності, наприклад), можуть знадобитися ліцензії на ввезення певних видів продукції тощо.

Заборонені види зовнішньоекономічної діяльності

В Україні не можна (згідно зі ст. 17 ЗУ про ЗЕД):

1. Експортувати предмети, які є культурним, археологічним, національним надбанням народу, а також природні ресурси, що вичерпуються.
2. Імпортувати чи ввозити транзитом товари, які можуть нанести шкоду населенню, екології, рослинам, тваринам, суспільній моралі.
3. Ввозити товари, які пропагують расизм, війну, дискримінацію, ідеї геноциду та ін.
4. Вивозити чи ввозити товари, порушуючи права інтелектуальної власності.
5. Експортувати з території держави товари, які підпадають під обмеження чи ембарго, у певну державу відповідно до рішень Радбезу ООН.

Забороняти здійснювати імпорт чи експорт в межах ведення зовнішньоекономічної діяльності можуть лише: українське законодавство або міжнародні договори, які ратифікувала Україна.

Договір зовнішньоекономічної діяльності: чи обов’язково укладати?

Договір є основним документом, що регулює взаємодію між сторонами, незалежно від того, чи йде мова про міжнародну торгівлю (продовольчими товарами чи ІТ-продуктами, наприклад), надання послуг чи виконання робіт. Саме в ньому визначаються всі ключові умови і правила співпраці.

Всі основні умови встановлює профільний закон про ЗЕД. Що важливо знати про договір зовнішньоекономічної діяльності:

• Документ може бути укладено у стандартній письмовій, а також електронній формі (з накладенням КЕП, електронної печатки). Експорт послуг (за виключенням транспортних) може здійснюватися за договором оферти, шляхом створення інвойсу за надані послуги. Тобто, в разі співпраці ІТ-компанії з іноземним замовником можна просто виставити йому рахунок, який буде підтвердженням правовідносин. Виходить, що укладення ЗЕД-договору у цьому випадку не обов’язкове.
• Договір зовнішньоекономічної діяльності підприємство може укладати з будь-яким контрагентом, з використанням міжнародних правових норм за умови, що вони не суперечать українському законодавству. Нагляд здійснюють Мінекономіки України, митні служби, відповідно до законів України
• За видами договори можуть бути різними, в залежності від специфіки співпраці, цілей та галузі. Наприклад, в ІТ-сфері зазвичай укладають договори про надання послуг, що можуть супроводжуватися договорами NDA, NCA. Також часто використовуються договори оферти. В інших сферах найчастіше зустрічаються договори купівлі-продажу. Ліцензійні договори укладаються в разі передачі прав на ТМ, патенти, авторські права тощо.
• Договір зовнішньоекономічної діяльності повинен відповідати українському законодавству і міжнародним правовим нормам, обов’язково враховувати норми валютного контролю.
• Складати документ варто українською (або робити двомовним, з перекладом), щоб в разі перевірки податковою та іншими контролюючими органами первинних документів не мати проблем. 
• ЗЕД-контракт може бути визнаний судом недійсним, якщо він порушує вимоги українського законодавства чи міжнародних договорів, які визнані обов’язковими ВРУ (ст. 382 ГКУ).

Акредитація на митниці та ліцензування ЗЕД-діяльності підприємства

Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності компанії, пов’язаної з переміщенням через митницю товарів, потрібно пройти процедуру реєстрації. Така реєстрація проходить в митних органах під час подання першої декларації на митниці, займає в середньому 1 день. Юридична особа отримує унікальний номер, що є дійсним по всій території держави. Без цього номера та перебування на обліку компанії можуть відмовити у:

• митному оформленні;
• прийнятті митної декларації;
• пропуску чи випуску товарів;
• пропуску чи випуску транспорту комерційного призначення.

Більшість товарів, послуг не передбачають необхідності отримання ліцензій. Ліцензування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності може бути потрібним в окремих ситуаціях, коли мова йдеться про певні групи товарів, захист національної безпеки, внутрішнього ринку, інші умови. Наприклад, отримати дозвіл необхідно буде для імпорту, експорту тютюну, алкоголю.

Детальні умови ліцензування зовнішньоекономічної діяльності викладені в Постанові Кабміну №1481 (тут вказані переліки товарів, обсяги квот) та положеннях Мінекономіки, якими визначається порядок ліцензування імпорту, експорту товарів.

Також Мінекономіки України можуть видаватися окремі дозволи в межах ліцензування зовнішньоекономічної діяльності – на повторний експорт іноземних, українських товарів, транспортування психотропних речовин, наркотичних засобів, прекурсорів. Підлягають ліцензуванню і бартерні операції, якщо на один з товарів обміну діють ліцензійні обмеження.

Питання ліцензування зовнішньоекономічної діяльності досить складне і тому під час організації варто звертатися до фахівців. Консультація юриста допоможе розібратися в усіх тонкощах і уникнути порушення законодавства. Якщо вам потрібна допомога – звертайтесь до спеціалістів Маніфай за номером телефону, що вказаний на сайті.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: облік, оподаткування, валютний контроль

В плані обліку сутність зовнішньоекономічної діяльності практично нічим не відрізняється від ведення бухгалтерії в разі співпраці ТОВ з українськими контрагентами, за виключенням засобу оплати послуг чи товарів, в якості якого виступає валюта. Яким моментам потрібно приділити увагу:

1. Ведення ЗЕД на спрощеній системі оподаткування – підприємствам дозволено. Адже ТОВ обмежені вибором лише 3 групи ЄП, яка передбачає можливість співпрацювати з будь-якими контрагентами, іноземними в тому числі. Оподаткування здійснюється відповідно до вибраного режиму – загального, 3 групи спрощеного чи Дія.Сіті.
2. Первинні документи – повинні супроводжувати всі здійснені операції. Краще, щоб бути договори, накладні, акти. Але, як вище ми вже зазначали, для експорту послуг можна обмежитися і наявністю оплаченого інвойсу. Податкова наголошує, що для первинних документів, які складені іноземною мовою та використовуються для записів і бухгалтерії, треба зробити переклад на українську. Це стосується інвойсів, ЗЕД-договорів.
3. Для отримання платежів ТОВ потрібно відкрити в банку не лише український, але і валютний рахунки. Отримуючи кошти в іноземній валюті, треба переводити їх у гривню на відповідний гривневий рахунок підприємства.
4. Облік валютного доходу ведеться в гривні – шляхом конвертації за офіційним курсом НБУ на день отримання коштів. Якщо на валютному рахунку певний час залишаються кошти, важливо враховувати курсову різницю, що виникне під час продажу валюти.
5. ПДВ: для експорту встановлено 0%, для імпорту 7-20%. Підприємство може отримати податковий кредит на суму сплаченого ПДВ для компенсації.
6. Здійснення розрахунків підприємством повинно проводитись відповідно до вимог законодавства – так, наприклад, заборонені платежі за ЗЕД-контрактами готівкою, не можна в межах України розраховуватись валютою, встановлені обмеження щодо співпраці з контрагентами з рф і білорусі, на використання російських, білоруських рублів.

Наразі діють обмеження термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами – у воєнний час це 180 днів. Не діють граничні строки в разі здійснення операцій на суми менше 400 тисяч грн., також встановлені винятки для певних видів операцій (для оборонної, космічної та ін. галузей, для експорту послуг і робіт, прав інтелектуальної власності). 

З огляду на те, що обмежень для надання послуг і виконання робіт для іноземних контрагентів немає, в ІТ-сфері зазвичай цей аспект не беруть до уваги.

Відповідальність за порушення вимог в сфері ЗЕД в Україні

Українським законодавством передбачено накладення штрафів і пені за порушення умов експорту підакцизних товарів, порушення вимог валютного законодавства, здійснення зовнішньоекономічної діяльності без отримання ліцензії, якщо наявність дозволу передбачена. Санкції визначені профільним ЗУ про ЗЕД.

Також адміністративну відповідальність за порушення порядку проведення валютних операцій, розрахунків встановлює КУПаП. Суми штрафів можуть бути досить суттєвими для бізнесу, тому під час організації зовнішньоекономічної діяльності підприємства та в разі появи будь-яких питань варто відразу звертатись по консультацію до фахівця.

Наші юристи та бухгалтери мають значний досвід співпраці з українськими підприємствами. Тому ви в будь-який момент можете звернутися по допомогу у вирішенні запиту чи ситуації. Або ж замовити постійний юридичний супровід, передати повністю на аутсорс бухгалтерію свого ТОВ, щоб не мати проблем і точно знати, що бізнесу нічого не загрожує.