У жовтні в українському інфопросторі все частіше стала з’являтись новина про ймовірність скасування обов’язковості укладання актів приймання-передачі виконаних послуг для підтвердження підприємницьких доходів. З огляду на те, як часто підприємці жаліються на цей документ, або й нехтують ним, це стане вагомим розвантаженням для бізнесу.
На підставі чого можуть бути скасовані акти приймання-передачі, а головне – що буде замість них? Юристи Маніфай розібрались з деталями та розповідають у сьогоднішній статті.
Чи скасують акти приймання-передачі?
Станом на сьогодні акти приймання-передачі наданих послуг регулюються Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і є важливими для бухгалтерського обліку ФОП, адже відповідно до закону вважаються первинними документами. Водночас панує думка, що укладання актів – це зайвий клопіт, а для підтвердження доходів і виникнення податкових зобов’язань достатньо використовувати рахунок (інвойс). Саме тому деякі з наших клієнтів легковажно ставляться до укладання актів, вважаючи це зайвою паперовою тяганиною, а потім як результат мають проблеми з податковою.
Наразі не можна нехтувати укладанням актів приймання-передачі, адже саме вони вважаються документальним підтвердженням провадження підприємницької діяльності відповідно до КВЕД.
Водночас у ВРУ вже зараз зареєстровано законопроєкт № 8125 “Про використання рахунків-фактур в операціях з виконання робіт (надання послуг)”. Саме цим проєктом пропонується скасування актів приймання-передачі наданих послуг і використання натомість рахунків (інвойсів).
Чим обґрунтовують автори законопроєкту свою позицію? Вони посилаються на застарілість використання актів для зображення податкових зобов’язань. У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що жодна з розвинутих економік світу (США, країни ЄС, Велика Британія) на сьогодні не використовує цей документ для підтвердження отримання підприємцями доходів, а замінює його інвойсами. Водночас акти є досі актуальними для пострадянських країн, серед яких Казахстан, Білорусь та рф.
Рахунок-фактура (інвойс), продовжують автори законопроєкту, є сучаснішим, зручнішим та більш зрозумілим документом для іноземних контрагентів, ніж акт виконаних робіт. І ми згодні з цією думкою.
Використання інвойсів замість актів
Слід зауважити, що вже й зараз законодавством передбачені винятки, коли використання актів є необов’язковим. У Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» міститься положення, яке дозволяє використання рахунків (інвойсів) у сфері експорту послуг. Тим самим цим нормативним актом вже створено необхідне законодавче підґрунтя для визнання рахунку (інвойсу), у тому числі електронного, первинним бухгалтерським документом.
Водночас у листі Мінфіну від 16.02.2017 № 31-11410-06-5/4339 міститься умова, що оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) дійсно може бути використаний для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без використання акту приймання-передачі , однак лише у разі його документально підтвердженої оплати. Коментуючи це положення, слід зазначити, що дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, а також момент фактичного надання послуг і оплата згідно з рахунком часто суттєво різняться у часі. Таким чином по оплаті рахунку ми, а точніше податкова, не зможе простежити дату фактичного виконання робіт (надання послуг).Тобто неможливо буде встановити момент виникнення податкових зобов’язань.
Тож той підхід, що дозволяє зараз використання рахунку-фактури (інвойсу) в якості первинного бухгалтерського документа лише у випадку його оплати, є завузьким та потребує вдосконалення.
Що саме передбачено законопроєктом про скасування актів?
Щоб вирішити описану вище проблему та все ж мати змогу відмовитись від використання актів у законопроєкті № 8125 запропоновані наступні дії:
- формування нового поняттєвого апарату із затвердженням понять: рахунок-фактура, принцип мовчазної згоди, конклюдентні дії тощо;
- закріплення принципу диспозитивності під час обігу рахунків-фактур;
- визнання, що за певних умов рахунок-фактура може виступати договором;
- затвердження обов’язкових реквізитів рахунку-фактури;
- визначення способів прийняття (акцепту) рахунку-фактури та визнання його первинним документом;
- зміна тексту статті 882 ЦКУ на: “передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється шляхом виставлення та прийняття (акцептом) рахунку-фактури, у тому числі в електронному вигляді. Відмова замовника від прийняття (акцепту) рахунку-фактури не позбавляє підрядника права вимагати виконання замовником зобов’язання щодо оплати робіт. Неприйнятий (неакцептований) рахунок-фактура може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови замовника від прийняття (акцепту) рахунку-фактури визнані судом обґрунтованими”.
На думку юристів Маніфай, запропоновані законопроєктом зміни є цілком прийнятними, і рахунок дійсно може повноцінно заміняти акт, бо містить в собі всю необхідну бухгалтерську інформацію. А у разі схвалення законопроєкту паперове навантаження на підприємців значно знизиться.
Слідкуйте за нашим блогом, щоб першими дізнатись, чи прийняли законопроєкт про скасування актів.
