Активні бойові дії спричинили масову еміграцію українців за кордон. При цьому, багато хто зі спеціалістів, що виїхали, зіткнулись з проблемами врегулювання трудових відносин. Хтось вже працював дистанційно, тож не знайомий з такими проблемами. Хтось зміг перевестись на “дистанційку”. Проте деякі посади та обов’язки вимагають постійної присутності працівника на робочому місці чи, хоча б, на території держави. Як бути в такому випадку? Чи треба спеціально повертатися в Україну для оформлення звільнення?
Юристи Маніфай вивчили питання можливості звільнення у дистанційному форматі, ділимося з вами.
Підстави для звільнення
Перш за все, слід визначитись, чи маєте ви змогу змінити характер роботи та перейти в дистанційний режим. Якщо це не проблема – працедавець має оформити відповідний наказ. Водночас якщо працювати онлайн змоги немає і ви домовились про звільнення, ось кілька підстав для розірвання трудового договору:
- за власним бажанням (ст. 38, 39 КЗпП),
- за згодою сторін (ст. 36 КЗпП),
- з ініціативи роботодавця (за наявності таких причин як, вимушене скорочення штату, прогули чи інші систематичні порушення з боку працівника, невідповідність працівника займаній посаді тощо (ст. 40, 41 КЗпП).
Це перелік основних підстав для звільнення причини. Однак з впровадженням воєнного стану, з 19.07.2022 р., були додані в КЗпП нові підстави звільнення, а саме:
- у разі відсутності працівника на робочому місці понад 4 місяців без поважної причини (п. 8-3 ст. 36 КЗпП);
- у разі смерті працівника або роботодавця, якщо роботодавець – фізособа (п. 8-1, 8-2 ст. 36 КЗпП);
- у разі відсутності необхідності виконувати роботу в результаті пошкодження майна через бойові дії (п. 6 ст. 41 КЗпП);
- у разі неможливості забезпечити працівника роботою (ч. 7 ст. 49-2 КЗпП).
Електронна подача заяви на звільнення
Отже, візьмемо для прикладу звільнення за згодою сторін згідно за ч. 1 ст. 38 КЗпП. Перебуваючи за кордоном, ви скидаєте фото заяви на звільнення у месенджер і очікуєте на розрахунок при звільненні. По-перше, потрібно довести, чи точно ця причина розторгнення договору є поважною. Однак зараз обговоримо лише сам спосіб звільнення: чи може роботодавець прийняти фото заяви через месенджер?
Відповідно до КЗпПУ можна використовувати засоби електронного зв’язку для комунікації між роботодавцем та працівником, в тому числі для обміну офіційними документами як от заява на звільнення. Однак ця можливість має бути зафіксована у вашій трудовій угоді. Отже, якщо такого пункту в трудовому договорі немає, або ви взагалі не маєте укладеного договору, ми не радимо оформляти звільнення таким способом.
Це може завдати збитків працедавцеві у майбутньому, адже недобросовісний працівник може наполягати, що звільнення було оформлено без його згоди. Актуальна судова практика підтверджує факт, що суд в такому випадку обирає сторону робітника. Ось один з прикладів відповідної судової постанови: “за відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв’язку, такі документи мають подаватись у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв’язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника”.
Отже, якщо ви наразі не маєте змоги передати заяву на звільнення в оригіналі, обговоріть зі своїм працедавцем наступний момент: звільнення через прогули в такому разі не має бути застосоване, адже ви вимушено виїхали за кордон з зони ведення бойових дій. Тобто, це поважні причини відсутності на робочому місці.
Роботодавцеві в такому випадку слід знати, що треба табелювати відсутність працівника кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин») або «І» («інші причини неявки»). А вже одразу після отримання належним чином оформленої заяви про звільнення за власним бажанням, можна оформляти відповідний наказ про припинення трудового договору.
До отримання такої заяви можна оформити відпустку згідно з графіком відпусток на поточний рік. До речі, в такому випадку не потрібна заява про відпустку від працівника.
Інші особливості звільнення при виїзді за кордон
Якщо ви вирішили надсилати заяву на звільнення поштою з-за кордону, радимо зазначити в ній таку фразу щодо дати звільнення: “прошу вважати датою звільнення наступний робочий день після дня, в який буде отримано заяву про звільнення”. Адже точний час, скільки йтиме ваша заява, невідомий, а звільняти заднім числом за власним бажанням не можна. Таким чином у роботодавця буде час на проведення остаточного розрахунку.
Також, слід розуміти, що у розглянутому випадку двотижневий строк попередження у разі звільнення за власним бажанням не має застосовуватись. Адже переїзд на нове місце проживання є, знову ж таки, поважною причиною для розірвання трудового договору у строк, про який просить працівник (ч. 1 ст. 38 КЗпП). Більш того, за такою причиною може бути розірвано як безстроковий трудовий договір, так і строковий (ст. 39 КЗпП).
Щодо трудової книжки та копії наказу про звільнення, як відомо, вони мають бути видані працівникові в день звільнення (ст. 47 КЗпП). А якщо працівник відсутній в день звільнення, необхідно скласти акт про неможливість ознайомлення його з наказом.
До речі, зверніть увагу, що трудові книжки не можна відправляти міжнародними поштовими відправленнями! Надсилати трудову книжку можна працівнику лише на адресу в межах України. Але й для такого відправлення потрібна заява від працівника.
Отже, якщо ви виїхали за кордон і домовились з роботодавцем про власне звільнення, способів, як це оформити, є одразу кілька. Якщо у вас на підприємстві немає штатних юристів, краще, щоб працедавець проконсультувався з фахівцями щодо усіх особливостей. Ми в Маніфай надаємо такого роду консультації, звертайтесь.
