До 2021 року в Україні не було законодавства щодо криптовалют. Завдяки деяким законам виконувалось часткове регулювання цифрових активів. Проте визначення поняття віртуальних активів та зобов’язання декларувати крипту – недостатньо. Це стало відомо завдяки судовій практиці, коли в суді криптовалюта була визнана віртуально-цифровою продукцією, а не матеріальним предметом.
Поки немає спеціального законодавства, податки з крипти – за загальними правилами. Якщо фізична особа має криптовалюту, нарахування податків відбувається тільки в момент отримання доходу від неї.
З фізичними особами на єдиному податку – складніше, тому що відсутні окремі КВЕД для роботи з криптою. Конкретного визначення діяльності немає, податкові інспектори відносять її до посередництва.
У юридичних осіб виникають проблеми з документами, завдяки яким можна підтвердити купівлю та продаж криптовалюти. Так як крипту не можна амортизувати, тобто віднімати витрати, сплата податку проводиться з усієї суми доходу, а не з отриманого прибутку. У Податковому кодексі відсутній пункт про звільнення від ПДВ продавців криптовалюти, тож доведеться сплатити і цей податок.
Які обмеження існують зараз?
В умовах військового положення Нацбанк України запровадив додаткові обмеження на транскордонні операції громадян. Це необхідно, щоб уникнути непродуктивного відтоку капіталу із країни. Обмеження зачіпають криптовалютні транзакції та Р2Р-переводи.
Фізичні особи мають можливість купівлі активів, які можна конвертувати в кошти. Але вони можуть скористатися лише власною іноземною валютою. Також є ліміт на місяць – 100 000 гривень. Такий самий ліміт стосується і Р2Р-переводів. Подібні безготівкові операції можна здійснювати лише з використанням платіжних карток, прив’язаних до рахунків в іноземній валюті.
Обмеження набули чинності з квітня 2022 року.
Що змінюється після легалізації криптовалюти?
Фахівці вважають, що завдяки легалізації ринок зможе повноцінно функціонувати на всіх рівнях. І у звичайних громадян, і у бізнесу з’явиться можливість захистити власні права, пов’язані з обігом віртуальних активів.
Проте юристи мають питання щодо арешту або конфіскації таких активів. Немає механізму, за яким зможуть діяти суди. Закон є базовим, ним визначено правовий статус криптовалюти, але при цьому незрозумілі питання щодо його оподаткування. У власників крипти з’являється шанс відстояти власну правоту в суді.
В Україні працює кілька міжнародних бірж, але фахівці не мають впевненості в тому, чи захочуть вони продовжувати після стабілізації становища в країні. У такому разі їм необхідно буде отримати ліцензію на ведення діяльності, до того ж вони стануть об’єктами фінмоніторингу.
Чи є лазівки?
Часто для приховування електронного сліду користуються так званими «міксерами». Там монети, які надходять, перемішуються. Після цього виконується їх розсилання на нові гаманці або конвертація між валютами, для створення яких використані різні блокчейни. Прикладами таких «міксерів» є платіжні системи Payoneer та PayPal.
Payoneer отримала ліцензію у 2012 році, за її допомогою можливий прийом платежів від клієнтів з усього світу, зберігання та перерахування коштів на банківський рахунок та виконання переказів усередині мережі. При цьому українські фіскальні органи не мають можливості контролю за фінансовими операціями, які відбуваються на рахунку в системі. Також неможливо виконати фінансовий моніторинг. Ця платіжна система діє в Україні на законних підставах.
Міжнародна електронна система PayPal була заснована у 1998 році. Для розрахунків використовують десятки видів валют. В Україні вона офіційно працює з березня 2022 року, карту українського банку можна легко прив’язати до електронного гаманця. Необхідно відзначити, що фінмоніторинг у такому разі також неможливий.
Українським фіскальним органам не буде видно, які суми проводяться всередині системи, вони знатимуть лише про те, що буде виведено на розрахунковий рахунок у банку. Потрібно враховувати, що кошти з електронного гаманця виводяться на рахунок банку, відкритий у тій самій валюті.
