З кожним днем кількість інтернет-сайтів у світі, які використовуються підприємцями для ведення комерційної діяльності, лише збільшується. Невеликі онлайн-магазини з авторськими товарами і супермаркети техніки, маркетплейси, дошки об’яв, групи та акаунти в соціальних мережах – кількість і різноманіття майданчиків, на яких активно ведеться торгівля, лише збільшується.
Україна не стоїть осторонь світових процесів, і сьогодні онлайн-представництво є у більшості компаній, що працюють не лише в ІТ та торгівлі, але й інших сферах. Адже власний сайт – це можливість не лише напряму продавати товари та послуги, але і ефективний інструмент просування бізнесу, пошуку потенційних клієнтів, партнерів, замовників.
В цій статті ми розглянемо одну з основних законодавчих вимог до всіх сайтів, що зареєстровані в Україні та створені для ведення діяльності українськими підприємцями – вимогу щодо використання державної мови.
Незалежно від того, була здійснена підприємцем реєстрація ФОП чи ТОВ, під час створення сайту він повинен дотримуватися норм закону про мову. А за невиконання правил нестиме відповідальність за порушення. Більш детально про всі ці питання поговоримо нижче.
Вимоги для ІТ-продуктів та інтернет-сайтів
Як визначає ЗУ 2704-VIII про мову, на території нашої країни єдиною державною та офіційною мовою є українська. Норми цього закону регулюють та встановлюють правила функціонування, застосування української мови в статусі державної в різних галузях (освіта, культура, наука, медицина, транспорт, медіа та ін.) на всій території країни.
З 16 липня 2022 року наявність версій українською є обов’язковою для всіх користувацьких інтерфейсів веб-сайтів і комп’ютерних програм. До мов програмування встановлені законом норми й правила не застосовуються.
Користувацькі інтерфейси комп’ютерних програм
Комп’ютерна програма, що встановлюється на продукції, яка продається на території України, обов’язково має надавати споживачу користувацький інтерфейс державною (отже, українською) мовою. Такий інтерфейс має відображувати рівноцінний чи більший обсяг інформації у порівнянні з іншомовними його версіями.
Якщо пояснювати простими словами, то будь-який товар, що має встановлену комп’ютерну програму (мікрохвильовка чи мобільний телефон, до прикладу), повинен мати український інтерфейс для реалізації на території країни. Товар має мати інтерфейс українською, незалежно від особливостей управління чи місця встановлення – вимога стосується як онлайн-сервісу для роботи з графікою, так і панелі керування з кнопками на мікрохвильовці.
Тут варто зазначити, що таке користувацький інтерфейс – це всі відображувані дані, з якими має справу споживач в процесі використання комп’ютерної програми і які містять текст. В разі недотримання вимог щодо використання української мови в інтерфейсах ПЗ закон визначає, що продукція для реалізації є неналежної якості. Пошук порушень та покарання порушників знаходяться в компетенції Держпродспоживслужби та Уповноваженого з питань мови.
Крім того, законом встановлено вимогу щодо використання тільки української мови для різноманітних інтерфейсів ПЗ та комп’ютерних програм, що застосовуються у роботі органів держвлади і місцевого самоврядування, різних за формою власності установ, організацій, підприємств.
Застосування державної мови веб-ресурсами та іншими каналами в інтернеті
Ст. 27 вищезазначеного ЗУ про мову визначає наступні обов’язки для всіх суб’єктів підприємницької діяльності (незалежно від того, була ними здійснена реєстрація ТОВ чи ФОП):
- Розміщення на онлайн-ресурсах відомостей про продукцію (це можуть бути послуга, певний вид робіт, товари та ін.) та її виробника українською мовою всіма підприємцями та компаніями, що обслуговують споживачів, продають товари чи послуги онлайн.
- Наявність розробленого державною мовою користувацького інтерфейсу у всіх мобільних додатках, які використовують вищезазначені суб’єкти господарювання під час ведення діяльності.
- Здійснення обслуговування споживачів також має проводитись українською.
- Українською необхідно подавати інформацію в мобільних додатках, Telegram-каналах, інформаційних ботах, Viber та Youtube групах і акаунтах, на сторінках у соцмережах тощо, якщо вони представлені публічно і використовуються для ведення підприємницької діяльності, пов’язані з органом влади чи компанією.
Тут варто зазначити такий нюанс: одночасно з українською версією сайту чи сторінки, каналу, акаунту можуть існувати версії іншими мовами, але основною має бути українська – така версія відкривається за замовчуванням.
Вимоги до іноземних підприємців, компаній, іншомовних веб-медіа
Іноземні підприємці, що продають на території України свої продукти та мають тут філії, дочірні підприємства, будь-які представництва, повинні надавати відвідувачам версію сайту українською мовою. Вона повинна вміщувати достатньо за змістом/обсягом відомостей для того, щоб відвідувач міг одразу зрозуміти суть діяльності власника веб-сайту, мав змогу зручно переміщуватися по сторінках ресурсу.
Для відвідувачів в Україні версія такого веб-ресурсу державною мовою повинна завантажуватися під час переходу на відповідну сторінку автоматично, за замовчуванням.
Виключення щодо вимоги обов’язкової наявності версії українською мовою в якості основної:
- Онлайн-версії друкованих медіа і онлайн-медіа, які виходять тільки кримськотатарською мовою або однією з мов інших корінних народів, що населяють Україну.
- Онлайн і друковані медіа, які виходять англійською чи будь-якою з офіційних мов ЄС (неважливо, чи містяться в них україномовні тексти).
- Наукові видання, вимоги щодо яких викладені в ст. 22 ЗУ про мову.
В разі появи питань щодо обов’язку створення українських версій сайтів чи комп’ютерних програм, а також необхідності уточнити будь-які інші деталі й норми закону, краще звернутися до профільних юристів. Юридична консультація дасть вам змогу убезпечити свій бізнес від проблем і покарань за порушення, про які йдеться нижче.
Відповідальність за порушення мовного закону
За недотримання вимог, встановлених законом, державних та публічних службовців, працівників і керівників підприємств, організацій/установ, інших фізичних осіб у різних галузях (освіта, бізнес, культура, наука, користувацькі інтерфейси, реклама та ін.) можуть карати штрафами.
Суми штрафів за правопорушення в сфері використання української мови як державної вказані в ст. 188-52 Кодексу України про адмінправопорушення. Вони ж стосуються і підприємців, якими було здійснено оформлення ТОВ, реєстрацію ФОП для IT або будь-якої іншої галузі та створено сайти, комп’ютерні програми з порушенням вимог щодо застосування української мови.
Суми штрафів:
- За порушення, скоєне перший раз – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, наразі це 3400-5100 грн.
- За порушення, зафіксоване повторно – від 500 до 700 НМ, зараз це 8500-11900 грн.
Визначення покарання та встановлення суми штрафу залежить від конкретної ситуації – Кодекс передбачає можливість взяття до уваги обтяжуючих чи пом’якшуючих обставин. Іноді до правопорушників застосовують адмінвідповідальність у вигляді попередження, та не накладають штраф за умови, що порушення не грубе і вчинене вперше.
Підводячи підсумки, зазначимо, що дотримання законодавчих вимог у сфері використання мови – дуже важливий аспект успішного ведення будь-якого українського бізнесу. Адже навіть незначні порушення можуть призвести як до репутаційних втрат, так і до суттєвих фінансових санкцій. Тому обов’язково дотримуйтесь всіх встановлених правил і норм, аби уникнути неприємних наслідків.
А якщо у вас залишились будь-які питання стосовно використання мови в інтерфейсах сайтів і комп’ютерних програм – ви можете звернутися по допомогу до наших спеціалістів. Фахівці Маніфай надають юридичні консультації спеціалістам та компаніям, що працюють в сфері ІТ, digital та ін.
Дзвоніть за номером телефону, який бачите на сайті, або залишайте свої контактні дані у вікні нижче – і ми з вами зв’яжемося!
