Український ІТ-сектор активно розвивався протягом останнього десятиліття. Фахівці розробили програмні продукти, які активно використовуються не тільки в Україні, а й за її межами.
У розвитку галузі чималу роль відіграли пільги з ПДВ. Діяли вони протягом десяти років, весь цей час ІТ-компаніям не потрібно було його сплачувати. Дія пільги закінчилася із січня 2023 року. Айтішники робили спроби продовжити пільгове оподаткування, але категорично проти цього виступив Мінфін. У той момент, коли йшлося обговорення законопроєкту, ПДВ від ІТ-компаній уже було враховано у проєкті бюджету 2023 року і змінювати його не стали.
Аргументи Мінфіну проти пільги
Влада вважає, що податкові надходження не отримані через те, що ІТ-компанії не сплачують ПДВ. Було підраховано, що за роки, доки діяла пільга, до бюджету не надійшли мільярди гривень. У ДПС підрахували, що лише за 2021 рік ІТ-сектор міг би сплатити 4,6 млрд грн до бюджету. Приблизно такий самий обсяг враховано у бюджеті на 2023 рік.
Більшість витрат держави під час війни – на армію. В результаті дефіцит бюджету становив 1,2 трлн грн. На тлі цієї цифри можливі надходження ПДВ від ІТ-галузі виглядають невеликими. Представники ІТ-компаній стверджують, що сума інших податків і зборів, які вони сплачують до бюджету, значно більша, ніж підрахований недоотриманий ПДВ. І якщо доведеться платити ПДВ – інші надходження можуть зменшитись.
Також представники Мінфіну наполягають на тому, що пільговий ПДВ суперечить директиві ЄС щодо саме цього податку. Влада вважає, що це може стати на заваді вступу України до Євросоюзу. Якщо пільга діятиме далі – це суперечить домовленостям із міжнародними кредиторами. Скасування податкових пільг – одне з основних умов МВФ. Очікується, що уряд докладе максимальних зусиль для самостійного наповнення бюджету.
У чому переваги пільги для підприємств ІТ-сектору?
ПДВ працює як податок споживання. Фактично він оплачується кінцевим покупцем, але його перерахування – обов’язок виробників і продавців. Підприємство оплачує різницю між вхідним та вихідним ПДВ.
Але в ІТ-компаніях зробити так не вийде. Для створення програмного забезпечення айтішникам не потрібно щоразу купувати ноутбуки або жорсткі диски, відповідно, вхідний ПДВ відсутній. ІТ-компанії практично не мають податкового кредиту, що дозволяє знизити податкове зобов’язання. У результаті підприємство фактично сплачує податок з обороту, що створює великий податковий тиск.
Також ІТ-компанії побоюються, що робота уповільнюватиметься через складність адміністрування податку та недоліки системи його адміністрування. У жовтні 2022 року у бізнесу виникало багато проблем через масове блокування накладних. Причиною стали зміни, внесені до алгоритму автоматизованої системи, яка займається узгодженням або блокуванням податкових накладних. Крім того, реєстрація податкової накладної неможлива, якщо на електронному рахунку немає достатньої суми ПДВ. Через те, що в ІТ-компаній практично немає вхідного ПДВ, їм доведеться постійно поповнювати електронний рахунок.
Як IT-бізнес працює у 2023 році?
Найчастіше 80 відсотків доходу компаній, які працюють в ІТ-секторі, йде на оплату роботи співробітників. Введений ПДВ призвів до скорочення маркетингових витрат та перегляду волонтерських проєктів. Крім того, витрати на податок IT-компанії змушені закласти до комісії за використання власних продуктів та їхню вартість.
Це вплинуло на конкурентоспроможність малого бізнесу. В результаті вартість українських програмних продуктів стала вищою. Малий та середній бізнес вважають за краще не користуватися сучасними ІТ-інструментами.
Стартапам, які розробляють військові технології, також довелося підвищити вартість своїх продуктів на 20 відсотків. Їх часто купують волонтерські організації для потреб ЗСУ.
Представники ІТ-компаній сподіваються, що пільгу все ж таки повернуть, вона розглядалася на етапі розробки «Дія.Сіті». Знижені ставки податків, які нині діють для ІТ-підприємств, ніяк не стосуються ПДВ, тож вартість розробок доведеться підвищувати.
