Кабінет міністрів України змінив порядок нарахування штрафних санкцій за порушення у сфері реклами. Новий порядок визначає механізм з яким Держспоживслужба штрафуватиме рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами.
У статті розглянемо, які саме порушення у рекламній сфері передбачені законодавством і які санкції очікують на порушників.
Адміністративні порушення у сфері реклами: що сюди відноситься і як карають
Давайте проаналізуємо перш за все, що є порушенням в сфері реклами, за яке можуть оштрафувати. Закон України “Про рекламу” встановлює цілий ряд адміністративних порушень в сфері реклами за такі, наприклад, порушення:
- якщо рекламується продукт, виробництво та/або обіг якого заборонено законом;
- якщо надано недостовірну інформацію виробнику реклами;
- якщо в самій рекламі надано недостовірну інформацію для споживачів;
- якщо реклама розповсюджується самостійно підприємцем – тобто порушені норми та правила щодо розповсюдження реклами.
Такі та інші адміністративні порушення в сфері реклами призведуть до виплати штрафу у п’ятикратному розмірі вартості розповсюдженої реклами.
Важливо! Повторне порушення протягом року передбачає накладання подвійного штрафу.
Для визначення вартості розповсюдження реклами застосовується договірна вартість (без податків) – тобто контролюючі органи будуть просити договори та інші документи що стосуються вартості конкретної реклами. У випадку надання контролюючим органам недостовірних документів щодо вартості розповсюдження реклами, то можливий штраф у розмірі 1700 гривень. Якщо з якихось причин не можна встановити вартість реклами, застосовується штраф в розмірі до 5 100 гривень.
Крім того, у випадку порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, Антимонопольний комітет України може застосовувати штраф в розмірі до 5% від виручки (доходу) суб’єкта господарювання від реалізації продукції, товару чи послуг за попередній календарний рік.
Це вже більш серйозний штраф, до якого може бути притягнуто порушника, якщо в рекламі його продукції будуть знайдені ознаки:
- порівняльної реклами (“Наш товар кращий, за товар іншого конкретного виробника”);
- неправомірного використання товару іншого виробника – наприклад, введення в обіг товару іншого виробника під власним позначенням та використання такого товару в рекламі без дозволу. Простіше кажучи, купити товар, наклеїти свою етикетку та реалізовувати товар не можна;
- копіювання зовнішнього вигляду виробу – тобто використання в рекламі зовнішнього вигляду товару іншого виробника без дозволу. Наприклад, при створені акції “купуй один товар, а інший отримаєш у подарунок” потрібно здійснювати з погодженням виробника чи іншої особи, яка має відповідні права;
- неправомірного використання позначень – використання фірмових (комерційних) найменувань, торгових марок чи інших позначень без дозволу від відповідної особи, яка має право надавати такий дозвіл.
Крім цього, на рекламодавця, виробника чи розповсюджувача недобросовісної або порівняльної реклами за рішенням суду може бути покладено обов’язок публічного спростування такої реклами за власний рахунок – у такий же спосіб, яким недобросовісна чи порівняльна реклама була розповсюджена.
Цивільно-правові порушення у рекламній сфері
Окрім адміністративних порушень можна також виділити цивільно-правові порушення у сфері реклами. До них відносяться порушення прав осіб, які виникли внаслідок розповсюдження реклами. Найпоширенішими такими порушеннями є:
- порушення майнових чи немайнових прав на об’єкти інтелектуальної власності (наприклад, використання музики без дозволу особи, яка володіє майновими правами на таке використання);
- захист честі, гідності та ділової репутації (наприклад, використання в образливих чи недостовірних відомостей щодо інших осіб);
- використання зображення особи без його (її) дозволу (відповідно до законодавства України, використання зображення особи в рекламі здійснюється тільки з дозволу особи);
- інші порушення, які можуть виникати в зв’язку з порушенням прав третіх осіб (залежить від виду порушення прав інших осіб).
Йдеться про порушення прав інших осіб та звернення до суду за захистом прав, компенсацією збитків та моральної шкоди. Розмір збитків та моральної шкоди встановлюється в кожному випадку окремо, враховуючи характер правопорушення та інших обставин.
Крім цього, споживачі реклами, яким було завдано збитків рекламою, можуть звернутись до суду з позовом про компенсацію збитків.
За якими правилами розглядаються здійснені порушення?
Отже, якщо виникло порушення – готується справа про порушення законодавства у сфері реклами, підставою про оформлення справи та накладення штрафу буде протокол, що складається посадовими особами Держспоживслужби або її територіальних органів. Така справа розглядається уповноваженою особою протягом 30 календарних днів з дня оформлення протоколу. Проте розгляд справи може бути відстрочений в разі подання клопотання суб’єкта реклами або його представника.
Справа розглядається за участю суб’єкта реклами або його представника.
Під час розгляду справи заслуховуються пояснення та зауваження учасників (у разі наявності таких пояснень та зауважень), досліджуються матеріали та обставини справи і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. Якщо є підстави для накладення штрафу за результатами розгляду справи, то уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий – вручається суб’єкту реклами або його представникові.
У разі відсутності підстав для накладення штрафу уповноважена особа письмово повідомляє про це суб’єкта реклами.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набирає чинності з дня вручення його суб’єкту реклами або його представнику.
